Петро Долганов
Історик, доцент кафедри методики викладання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, співробітник Центру сучасної історії ім. Миколи Гайового, редактор рубрики “Подолання минулого” та запрошений редактор спеціального тематичного числа про Голокост часопису “Україна Модерна”.
Сфера наукових інтересів: історія Голокосту, теорія та практика націоналізму, політика пам’яті.
Пов'язані першоджерела:
Свідчення Йони Олікера про Голокост на Волині
Нижче наведені свідчення Йони Олікера, м'ясника з Мізоча (Волинське воєводство, Здолбунівський повіт), народженого 1914 року. Другу світову війну автор джерела зустріч у Мізочі, де перебував до ліквідації мізоцького гетто у 1942 році. Опісля Йона втік до ближніх сіл місцевості та разом з іншими євреями переховувався в землянках. Оповідачеві вдалось вижити, попри те що вся його родина загинула під час Голокосту, й згодом репатріюватись до Ізраїлю, де ці свідчення й були задокументовані.
Спогади бійця УПА Максима Скорупського (“Макса”) про Волинь 1943 року
Пропонований текст джерела — це фрагмент значно об’ємніших спогадів діяча українського націоналістичного підпілля Максима Скорупського родом із села Антонівці (нині — Кременецький район Тернопільської області). У них він розповідає про свій досвід підпільної діяльності спершу в ОУН (м), а згодом — УПА. Ці спогади починаються 1939 роком і закінчуються травнем 1944 року, коли Скорупський зрозумів, що він може стати жертвою чисток, які проводила СБ ОУН й вирішив тікати з УПА подалі на Захід. Ці спогади, за словами їх автора, нібито писалися в 1944 році, проте остаточно він відредагував та опублікував їх у Чикаго в 1961 році. Тому автор вже міг мати певну темпоральну дистанцію в стосунку до тих подій, учасником яких він був....
Волинь 1943 року у “Записках повстанця” Миколи Андрощука
Ці спогади одного з організаторів УПА у Мізоцькому районі були вперше опубліковані в 2011 році в межах серії “Літопис УПА” за редакцією рівненського дослідника Ігоря Марчука, який виявив їх машинопис у Галузевому державному архіві СБУ України під назвою “Записки повстанця” [1]. Автор спогадів народився 8 грудня 1913 року у с. Дермань 1 Дубенського повіту Волинської губернії (у 1920-ті роки після інкорпорації до складу Польщі село належало до Мізоцької ґміни Здолбунівського повіту Волинського воєводства). У 1930-х рр. сім’я Андрощука переїхала на хутір Озера села Розваж, яке розташовувалося у сусідній Острозькій ґміні Здолбунівського повіту. Ще з 1930-х років Микола Андрощук був симпатиком ОУН. У 1938 році його затримувала польська політична поліція за підозрою в належності...
Волинське село Зелений Дуб в роки Другої світової війни: інтерв’ю з Антоніною Гук
Ці свідчення належать Антоніні Гук, бабусі автора цього коментаря. Інтерв'ю було записано у 2021 році, і є одним із серії з шести розмов з респонденткою про події Другої світової війни у Зеленому Дубі, на Волині. У міжвоєнний період село входило до складу Будеразької ґміни Здолбунівського повіту Волинського воєводства Другої Речі Посполитої, і приблизно порівно населене польськими і українськими мешканцями. Антоніна, народжена у 1931 у сусідньому селі Руська Гута, переїхала сюди у ранньому дитячому віці, і станом на 1943 рік, – кульмінацію польсько-українського протистояння у цьому регіоні, – була 12-літньою дівчинкою. Оповідь Антоніни Гук про минуле не розгортається лінеарно. По-перше, це промовисте свідчення роботи пам’яті: наш мозок не пригадує події минулого, нанизуючи їх на хронологічну...
Цей модуль Петра Долганова розповідає про події Другої світової війни у волинському селі Зелений Дуб. Автор аналізує свідчення своєї бабусі, Антоніни Гук, контекстуалізуючи їх й синхронізуючи із іншими наявними джерельними даними.