Назар Кісь
історик, науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, кандидат історичних наук. До сфери наукових інтересів др. Кіся належить: Історія Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст., масова політика, політична мобілізація, публічна історія, політика пам’яті.
Пов'язані першоджерела:
Відгомін російських революційних подій 1905 р. у Львові в інтерпретаціях місцевої преси
У понеділок 31 січня 1905 року, з ініціативи Польської соціал-демократичної партії Галичини і Сілезії (ППСД) у Народному театрі на вулиці Шайнохи у Львові відбулися збори, покликані обговорити революційну ситуацію в Росії. 4 львівських газети ("Gazetа Lwowska", "Діло", "Kurjer Lwowski", "Słowo Polskie") висвітлили цю подію по-різному, виходячи з власних ідеологічних позицій і політичного порядку денного, а також з огляду на аудиторію, на яку вони орієнтувалися. Наведені публікації відображають ідеологічну палітру головних пресових органів тогочасної Галичини у стосунку до однієї історичної події. На прикладі цього джерела можна аналізувати алгоритми конструювання та функціонування інформаційних політик та роль преси у них.
Серія публікацій "Місто як сцена. Коли політика вийшла на вулицю" розповідає історію масових подій у публічному просторі Львова габсбурзького періоду, що відбувалися під відкритим небом на вулицях та площах міста. Будучи політичним центром краю Галичини, "королівське столичне місто" Львів вважалося водночас і "столицею найвільнішої частини Польщі", і "столицею князя Лева". Тут зосереджувалися політичні і національні протистояння. Хоча населення Львова у той час складалося з поляків, євреїв і аж потім українців, визначальною була саме конкуренція українців та поляків. Ці дві групи декларували свої виключні права на місто і провінцію як фундаментальні для своїх національних проєктів. Вулиця стала інструментом не лише політичного істеблішменту, а й можливістю для різних соціальних груп гучніше заявити про себе. Організатори...