Ксенія Кузіна
PhD, cтарша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, дослідниця Центру російських, кавказьких, центрально-європейських студій (CERCEC, Франція). Працює над науковим проєктом “Історія гендеру та політичного насильства: жінки в радянському репресивному апараті (1920-ті — 1930-ті роки)”.
Пов'язані першоджерела:
Автобіографії співробітниць органів держбезпеки УСРР у 1920-ті
Нижче представлено шість автобіографій жінок, які працювали в більшовицьких органах державної безпеки у 1920-их роках — Всеукраїнській надзвичайній комісії для боротьби з контрреволюцією, спекуляцією, саботажем і службовими злочинами (ВУНК), створеній в грудні 1918 року, та Державному політичному управлінні (ДПУ) Української соціалістичної радянської республіки, яке заступило ВУНК у березні 1922 року. Попри те, що ці карні органи значилися як “всеукраїнські”, вони не мали жодної самостійності та підпорядковувалися Москві. Жінки, якім належать ці автобіографічні тексти, не були ані видатними, ані помітними у ВУНК/ДПУ. Вони — рядові службовиці, яких були тисячі в інших радянських та партійних установах. Зазвичай, такі “непомітні” та “пересічні” люди залишають по собі дуже обмежені свідчення. Вочевидь, вони не відчували особливої потреби вести...