Ця рефлексія написана в рамках проєкту “Відкриті освітні матеріали” Невидимого університету для України (осінь 2024 року). Студенти і студентки трьох курсів IUFU – “(Пере)осмислення “радянського”: сучасна українська ідентичність і спадщина комунізму” (керівниця курсу Олена Палько, Базельський університет), “Сексуальність і деколоніальність” (керівник курсу Надія Чушак, Києво-Могилянська академія) та “Війна, мир і політика невизначеності” (керівниця курсу Тетяна Землякова, Інститут Європейського університету) мали можливість написати короткі рефлексії на основі двох першоджерел або позицій зі списку рекомендованої літератури із силабусів цих курсів. Проєкт фінансувався Німецькою службою академічних обмінів (DAAD).
Invisible University for Ukraine (IUFU) – сертифікатна програма для українських студентів бакалаврату, магістратури та аспірантури, які проживають в Україні або за кордоном та чиє навчання постраждало від війни. IUFU діє з весни 2022 року й стала прямою реакцією на вторгнення Росії в Україну та його наслідків для української системи освіти.
Генрі Кіссінджер народився 1923 року в місті Фюрт, Німеччина. Рятуючись від нацистських переслідувань, 1938 року емігрував до США. Під час Другої світової війни служив у війську, а згодом продовжив навчання в Гарварді, де здобув ступінь доктора політології. У своїй дисертації “Відновлений світ” він досліджував європейську дипломатію XIX століття, що відображало його глибоке зацікавлення питаннями влади та міжнародного порядку.
1954 року в США створили Раду з міжнародної політики, яка об’єднала провідних експертів для ґрунтовного аналізу стану міжнародних відносин. Це стало необхідним, оскільки в політичних, військових і наукових колах США зрозуміли: ядерний паритет з Радянським Союзом досягнуто, а ймовірність воєнного конфлікту між двома країнами, що призведе до взаємного знищення, є високою. Такий розвиток подій був неприйнятним для політичної еліти, тож виникла потреба в розробці нового підходу до міжнародної політики, адже світ опинився під загрозою глобальної катастрофи.
Генрі Кіссінджер був серед запрошених науковців. Три роки по тому, у 1957 році, він опублікував книгу “Ядерна зброя та зовнішня політика” у видавництві Westview Press. У ній він проаналізував взаємозв’язок між військовою потужністю та дипломатією в умовах нестабільного світового порядку. Ця праця стала яскравим прикладом його прагматичного підходу, що поєднував академічну теорію з практичним застосуванням. Вона зіграла ключову роль у формуванні зовнішньої політики США на десятиліття вперед, особливо під час його роботи на посаді державного секретаря та радника з національної безпеки.
Книга поєднує аналіз політики та стратегічну доктрину. Вона систематично розглядає вплив ядерних технологій на військову стратегію, дипломатичні переговори та союзницькі відносини. Завдяки аналітичному підходу Кіссінджер критично оцінює недоліки стратегії США того часу, зокрема надмірну залежність від концепції масованої відплати, і пропонує альтернативи, засновані на гнучкості й точності.
Книга “Ядерна зброя та зовнішня політика” є важливим ресурсом для курсів з історії дипломатії та військової стратегії. Кіссінджер детально досліджує взаємозв’язок між технологіями та дипломатією, висвітлюючи теорію стримування, доктрину обмеженої війни та роль союзів у колективній безпеці, без спрощень.
Ця праця справила значний вплив на наукові дискусії XX століття. Вона показує, як стратегічне мислення адаптується до технологічних і геополітичних змін, що робить її важливим джерелом для розуміння розвитку сучасної оборонної політики. Книга також є прикладом того, як країни вирішують моральні дилеми ядерного стримування та ризики ескалації—питання, що й досі актуальні в дискусіях про розповсюдження та роззброєння ядерної зброї.
Методологічний підхід Кіссінджера, який поєднує історичний аналіз із політичними рекомендаціями, є взірцем для студентів, що вивчають державну політику. Завдяки міждисциплінарності книга залишається важливою для дослідників у галузях політології, історії, етики та врегулювання конфліктів. Такий підхід дозволяє краще зрозуміти виклики підтримання миру в умовах глобальних загроз.
У межах курсу “Війна, мир і політика невизначеності” ця книга вдало підсумовує всі раніше розглянуті теми. Завдяки поєднанню політичного аналізу та стратегічної доктрини її вивчають на завершення курсу з особливою увагою. Водночас вона допомагає краще зрозуміти взаємозв’язок між різними аспектами вивчених питань. Після завершення курсу книга стає більш зрозумілою і виявляє чіткі причинно-наслідкові зв’язки у галузі зовнішньої політики.
Автор: Антон Химяк, IUFU
Рецензування та редагування: Тетяна Землякова
Переклад: Ольга Булавка
Джерело: Генрі Кіссінджер, “Виклики ядерної ери,” Ядерна зброя та зовнішня політика (Нью-Йорк: Harpers & Brothers, 1957), 3–21.