Надія Скокова

Представлені два уривки з травелогу Хоне Готесфельда описують події Скали, невеликого галицького містечка у Другій Речі Посполитій. В них автор співставляє досвід Скали часу його юності з тим, який він застав, повернувшись туди після багатьох років еміграції. Його спостереження проливають світло на те, як відбувалися складні процеси формування єврейської модерної ідентичності. Обидва уривки описують події, в яких брав участь автор. Головний аспект кожного фрагменту передбачає порівняння попереднього досвіду з новонабутим, проливаючи світло на те, як відбувалася політизація єврейського населення у галицькій провінції на практиці. У першому уривку йдеться про формування політичного світогляду міського шевця. Свого часу він працював у великому місті. Через погляди та світогляд, які він там освоїв, його називали “сучасним”. Повернувшись...

Представлене джерело — уривок із спогадів Фані Ґоттесфельд (1924 - 2017) — відмінний приклад для історичної деконструкції системи освіти у міжвоєнній Польщі.  Важливими для аналізу тут є зокрема питання про: позицію авторки его-документу, її включеність у тогочасні події (в антропологічному та більш ширших контекстах), які наративи вона творить, про що не згадує.  Спогади Фані Ґоттесфельд про своє дитинство у міжвоєнній Скалі, яка в той час була частиною Польщі, мають особливі сильні сторони его-документу. На час описаних подій авторка була підлітком. Це був вік, достатній для формування власної картини світу. Цінність цих спогадів є важливою зокрема для реконструкції минулого, використовуючи аналітичні підходи історії знизу (history from below). Представлений тут уривок є добрим прикладом, аби...

Представлені тут уривки є частиною спогадів Фані Ґоттесфельд, єврейської дівчини із галицького містечка Скала, яка пережила Голокост. Згадуючи пережите, вона ділиться пам'яттю про свою юність, що минула у міжвоєнній Польщі. Її перспектива розповіді має важливу рису — на початок Голокосту оповідачці було 18 років. Це був достатньо свідомий вік, аби фіксувати події, що відбуваються навколо, а також розуміти власний досвід прожитого. Водночас, це був надто юний вік, у якому поширений стереотипний політичний світогляд чи перейняті культурні упередження могли відтворюватися без глибшого аналізу. Її спогади можна деконструювати у п'яти різних контекстах: культурному, економічному, політичному (міжнаціональному), та ціннісному. Запропонований тут аналіз буде частково торкатися кожного з них, аби відтворити антропологічну перспективу досвіду авторки та пояснити...

Цей уривок — продовження вражень журналіста Хоне Готесфельда від рідного містечка Скала, яке він покинув тридцять років тому, емігрувавши до Америки. Після своїх відвідин Галичини в 1936 році, він пише травелог, враження якого друкуються в газеті “Forverts" ("Вперед", офіційна назва ідишем: פֿאָרווערטס). Потім вони з'являться окремою книгою. Зрозуміло, що він мав імпліцитний намір — сприяти зростанню фінансової підтримки галицьких євреїв, саме тому детально описує насамперед їхні труднощі. У цьому уривку, автор акцентує увагу на головних аспектах занепаду містечка: демографічних змінах та їхніх причинах (економічних та епідемічних). Уривок показує як голова єврейської громади пояснює, що головна причина чому місто вимирає — це висока смертність серед новонароджених та епідемії. Попри загальний стан декадансу, автор також...

Повернувшись через три десятиліття до рідного містечка Скали (сьогодні Скала-Подільська), Хоне Готтесфельд, — журналіст нью-йоркської газети “Forverts” (їдишем: פֿאָרווערטס), — знайшов місто в стані тривалого занепаду. Якщо за переписом 1900 року у тут проживало 5,638 мешканці, з яких євреї складали половину — 2,494, то за останнім переписом в 1931 році демографія Скали занепала: у місті жило 4 017 особи, євреїв з яких було 1460.    Загалом стан галицьких містечок ніколи не відновився після Першої світової війни. В міжвоєнний період основне джерело доходів містян — торгівля з Російською імперією стала неможливою. Із представленого уривку зрозуміло, що населення фактично немає засобів до існування, а поточний статус прикордонного міста значно погіршує соціальні, економічні та культурні умови...

Хоне Готтесфельд, відомий журналіст нью-йоркської їдишомовної газети “Forverts” (назва їдишем פֿאָרווערטס [Вперед]), відвідуючи Галичину, залишив насичений деталями травелог “Моя поїздка Галичиною”, який видало Об'єднання галицьких євреїв Америки в 1937 році. Його поїздка була пов'язана із рідними місцями, які він залишив три десятиліття тому, в 1907 році. В травелозі присутні порівняння між досвідами суспільного життя протягом австрійського та польського періодів, що належали як самому автору, так і особам, яких він зустрічав.  Цей уривок з травелогу також дає розуміння як формувалася колективна пам’ять галицьких євреїв у міжвоєнний період, як вони пам'ятали Австро-Угорську імперію, досвід Першої світової війни, погроми та еміграцію, що на період відвідин автора не була більше можливою через міжнародну ситуацію — США обмежили...