Пов'язані першоджерела:
Надія Суровцова про “жінроботу” у селах Харківщини середини 1920-их
Надія Суровцова (1896-1985) – докторка філософії, письменниця, журналістка, редакторка та громадська діячка. З юності знаходилась у вихорі історичних подій: була учасницею української громади в Санкт-Петербурзі, працювала в Міністерстві закордонних справ Центральної Ради, Гетьманату, Директорії, а після захоплення ідеями марксизму та повернення з еміграції до радянської України працювала у Головному управлінні у справах літератури та видавництв (Головліту), Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), Наркоматі іноземних справ та ін. Була заарештована у 1927 році, засуджена й заслана до ГУЛАГу. Після звільнення у 1954 повернулася в Україну. Оселилася у своєму родинному домі в Умані, де на громадських засадах займалась музейною справою: очолювала Товариство охорони пам'яток історії та культури, впорядкувала бібліотеку для місцевого краєзнавчого музею, збирала книжки, картини, скульптури, вела...