Юлія Єлена Ґрідер
Здобуває ступінь докторки філософії на історичному факультеті Базельського університету. Є учасницею дослідницького проєкту SNSF-Prima “Червона вавилонська вежа: Експеримент радянських меншин у міжвоєнній Україні” (Red Tower of Babel: Soviet Minorities Experiment in Interwar Ukraine) під керівництвом професорки Олени Палько у Базельському університеті. Її наукові інтереси зосереджені на історії меншин та національній політиці з особливим акцентом на Радянському Союзі та Україні.
Пов'язані першоджерела:
Польсько-радянський обмін населенням: доповідна записка “про настрої” 1944 року
Цей звіт, підготовлений головою Львівського обкому та адресований Микиті Хрущову 14 жовтня 1944 року, оцінює настрої польського населення регіону через місяць після підписання польсько-радянської угоди про обмін населенням. Презентований як "доповідна записка про настрої", документ містить цитати місцевих жителів, які ілюструють різноманітність думок щодо переселення. Звіт підкреслює, що процес був далеко не одностайним: переселення супроводжувалося ваганнями, страхами, амбівалентністю та вибірковим виконанням вимог. Хоча частина населення виявляла готовність до виїзду, рішення часто ґрунтувалися на прагматичних міркуваннях — безпеці, виживанні чи сподіваннях на кращі можливості, а не на ідеологічних мотивах. Таким чином, документ опосередковано розкриває труднощі, з якими зіткнулися радянські органи під час реалізації політики переселення. Вельми показовою є мова та термінологія, вжита у звіті:...
Радянська національна політика у Львові 1944 року
Цей документ, складений російською мовою та адресований першому секретарю ЦК КП(б)У Микиті Хрущову, підписали Костянтин Литвин (заступник голови відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б)У), Іван Грушецький (перший секретар Львівського обкому та міськкому КП(б)У) та ще один партійний діяч зі Східної України. Документ, датований 3 серпня 1944 року, відображає заходи національної політики, впроваджені після повторного зайняття Львова радянськими військами, за місяць до підписання польсько-радянської угоди про обмін населенням. Його мета — інтеграція Львова до Української РСР та легітимізація радянської влади. Меморандум характеризує Львів як “давнє українське місто”, що зазнало “багаторічної полонізації”. Така риторика відображає ідеологічний наратив, спрямований на переписування багатоетнічного минулого міста, применшення не лише панівного польського впливу, а й замовчування трагедії нещодавно знищеної...