Дмитро Білько
Краєзнавець та культуролог, музейний куратор, колишній науковий співробітник та вчений секретар Донецького обласного краєзнавчого музею. Серед його кураторських проєктів: “Ген непокори: хроніки українського спротиву на Донеччині від першої половини ХХ століття до 1991 року”, “Марко Залізняк: щоденник фотоаматора”, “Екологія у фокусі” (співкуратор) в рамках проєкту Роз/архівування пост/індустрії. Із лютого 2022 року Дмитро Білько військовослужбовець Сил Оборони України.
Пов'язані першоджерела:
Вільний час трудящих очима радянського дисидента: Олекса Тихий про практики читання
Олекса Тихий (1927–1984) був сільським вчителем, працював неподалік від донбаського містечка Дружківка. 1956 року через критику агресивного вторгнення радянських військ до Угорщини потрапив до мордовських виправних таборів на сім років. Там брав участь у повстанні проти тюремної адміністрації, рік просидів у карцері. Під час знаходження у таборі познайомився з багатьма дисидентами, зокрема, подружився з Левком Лук’яненком. Повернувшись до України 1964 року, Тихий зіткнувся із забороною на інтелектуальну працю, змушений був полишити вчителювання та працював як робітник фізичної праці – типовий шлях радянських дисидентів. На цей період припадає написання більшості його публіцистичних статей: “Роздуми про українську мову та культуру в Донецькій області” (1972), “Думки про рідний донецький край” (1972), “Вільний час трудящих” (1974) та...
Щоденник добропорядного книголюба з Дружківки 1960 року
"Я машина, приречена поглинати книжки" Карл Маркс Аркадій Абрамов почав вести свій щоденник 13 березня 1960 року декларуванням доволі амбітного наміру: "Сьогодні почав писати щоденник-спогад, думаю надати його до обласного видавництва" (збереглася частина цього щоденника, що закінчується 4 червня 1961 року із додатковим дописом за 18 травня 1962 року про десталінізаційну політику Микити Хрущова). Чому власне автор цих рядків вирішив розпочати з такого дивного допису, зараз стверджувати важко. Біографія цієї людини не була аж надто помітною. Можливо, молодий профспілковий діяч воєнізованої охоронної команди «ВОХР №4» у місті Дружківка (тоді Сталінської області УРСР) планував просуватися по партійній лінії. Адже трохи більше, ніж за рік після першого запису, себто 7 квітня 1961 року (через три...
“Дати освіту у глухім куточку”: конкурсна світлина Марка Залізняка 1929 року
Марко Залізняк (1893–1982) – сільський фотоаматор, відомий своїми світлинами з фронтів Першої світової та фотографіями періоду колективізації 1930-х років у селах теперішнього Покровського району Донецької області України. Прологом до конкурсної світлини Марка Залізняка 1929 року, про яку йтиметься далі, можна вважати відкриття у 1927 році початкової школи на хуторі Романівському в його хаті. Цього ж року мешканці хутора вирішили власним коштом звести окрему шкільну будівлю. Відкриття нової школи відбулося 1928 року, до 11-ї річниці Жовтневої революції. Радянське керівництво взяло будівлю на свій облік і доправило до хутора персонал в особі учительки і прибиральниці. Навчатися до новоствореної школи приходили діти з навколишніх хуторів [2]. Під час урочистого відкриття сільський фотограф зробив світлину, де зображені...