Гендерні виміри просторів модерності
За деякими підрахунками, на момент завершення Другої світової війни у Львові залишилося близько 20% довоєнних мешканців. Місто стрімко наповнювали нові люди, які прагнули тут оселитися. Листи-прохання про дозвіл на переїзд до Львова в 1944–1945 роках привідкривають завісу повоєнного заселення міста мігрантами зі східних регіонів. Біографічні наративи, що їх часто-густо репрезентують такі листи, є унікальними его-документами (по)воєнного часу. Написані жінками (часто – вдовама радянських військослужбовців), вони дозволяють зрозуміти їхнє життя під час війни та пояснюють бажання повернутися до України й до Львова зокрема. Ці листи розкривають спроби і способи прихилити на свій бік радянського посадовця, в руках якого була їхня подальша доля. Якою була риторика та панівні наративи жіночих звернень до влади? Як жінки опановували радянську мову для ефективного спілкування з владою? Як жінки (не)писали свої особисті історії в офіційних листах? Яким постає образ Львова в уяві людей (по)воєнного часу?
За деякими підрахунками, на момент завершення Другої світової війни у Львові залишилося близько 20% довоєнних мешканців. Місто стрімко наповнювали нові люди, які прагнули тут оселитися. Листи-прохання про дозвіл на переїзд до Львова в 1944–1945 роках привідкривають завісу повоєнного заселення міста мігрантами зі східних регіонів. Біографічні наративи, що їх часто-густо репрезентують такі листи, є унікальними его-документами (по)воєнного часу. Написані жінками (часто – вдовама радянських військослужбовців), вони дозволяють зрозуміти їхнє життя під час війни та пояснюють бажання повернутися до України й до Львова зокрема. Ці листи розкривають спроби і способи прихилити на свій бік радянського посадовця, в руках якого була їхня подальша доля. Якою була риторика та панівні наративи жіночих звернень до влади? Як жінки опановували радянську мову для ефективного спілкування з владою? Як жінки (не)писали свої особисті історії в офіційних листах? Яким постає образ Львова в уяві людей (по)воєнного часу?
- Eine neue Gesellschaft in einer alten Stadt. Erinnerung und Geschichtspolitik in Lemberg anhand der Oral History, ed. by Lutz Henke, Grzegorz Rossolinski, Philipp Ther. Wrocław: Oficyna Wydawnicza ATUT ‒ Wrocławskie Wydawnictwo Oświatowe, 2007.
Lviv. A City in the Crosscurrents of Culture / Edited by J. Czaplicka. Harvard Ukrainian Studies. Vol. XXIV (2000). Cambridge, Massachusetts, 2005. - Стяжкіна Олена. Стигма окупації: Радянські жінки у самобаченні 1940-х років (Київ: Дух і Літера, 2019).
- Стяжкіна Олена. Рокада: чотири нариси з історії Другої Світової (Київ: Дух і Літера, 2020).
- Боднар Галина. “Житло як тягар і привілей: до питання про способи радянізації Львова у другій половині 1940-х років,” Lwów: miasto – społeczeństwo – kultura: Studia z dziejów miasta 9 (2014): 413–443.
- Вронська Тамара. Заручники тоталітарного режиму: репресії проти родин “ворогів народу” в Україні (1917‒1953 рр.) (Київ: Інститут історії України НАН України, 2009).
- Вронська Тамара. В умовах війни: життя та побут населення міст України, 1943‒1945 рр. (Київ, 1995).
- Козлова Наталья. Советские люди. Сцены из истории (Москва: Издательство “Европа”, 2005).
- Семенова Виктория. Качественные методы: введение в гуманистическую социологию (Москва: Инститит социологии РАН, 1998).
- Биографический метод: история, методология, практика, ред. кол. Елена Мещеркина, Виктория Семенова (Москва: Инститит социологии РАН, 1994).